Статті

Європейський підхід до налагодження чистоти в лікувальних установах.

В останні роки спостерігається збільшення стурбованості з приводу ризиків для здоров'я, від одержання лікування та догляду.

Внутрішньолікарняна (ВЛІ) інфекція є однією з основних причин смерті пацієнтів. Крім того, економічний тягар, пов'язаний з їх лікуванням, є суттєвим. Джерелами її розповсюдження можуть бути як хворі, так і медичний персонал. Не виключаючи можливості ендогенного інфікування хворих.

Спираючись на сучасні наукові знання можна стверджувати, що пріоритетними факторами у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій являються належне проведення антисептичної обробки рук, дезінфекції та стерилізації інструментів та поточного, заключного і генерального прибирання приміщень. При цьому останньому фактору, а саме прибиранню, в Україні до сьогодні приділяється найменша увага, хоча згідно даних світової науки збудники інфекцій (наприклад, E.colі, сальмонел, бактерій роду Klebsіella і S.aureus, ріновірусів і ротавірусів) можуть переноситися з поверхонь приміщень ЛПЗ на руки або аерогенно, з подальшою їх передачею.

Прибирання приміщень в ЛПЗ має на меті не лише звільнення від візуально помітного бруду, а й, насамперед, переривання ланцюга передачі збудників інфекцій, що може бути досягнутим лише при правильному застосуванні дезінфікуючих засобів. Як свідчать результати науково-практичних досліджень, при застосуванні лише засобів для миття має місце значне забруднення миючого розчину збудниками інфекцій, що не відбувається при застосуванні дезінфікуючих засобів. Окрім ефективного застосування розчинів та інвентарю важливу роль відіграє професійна підготовка персоналу, який виконує прибирання, оскільки на практиці процес прибирання часто виявляється трудомістким і фізично важким заходом, що призводить до неадекватного та неефективного виконання обов'язкових процедур прибирання з боку медичного персоналу.

Найбільш доцільним та ефективним вирішенням цих всіх проблем є застосування системи професійного прибирання, яка була розроблена, спираючись на сучасні наукові знання, а її ефективність доведена чисельними науково-практичними дослідженнями.

Досвід різних країн показує, що ефективна боротьба з ВЛІ неможлива без впровадження в практику охорони здоров'я системи інфекційного контролю (ІК). Основна задача ІК - гігієнічний аудит, спрямований на вивчення загального управління та впровадження комплексних рішень в сфері госпітальної гігієни в ЛПЗ відповідно до існуючих нормативних документів та стандартів. Метою аудиту є забезпечення лікарні порівняльною інформацією та надання рекомендації, які допоможуть закладу краще справлятися і мінімізувати рівень ВЛІ та сприяти суттєвій економії бюджетних коштів.

В чому ж полягає основне завдання аудиту? Перш за все налагодити гігієнічну систему закладу, за рахунок визначення основних пріоритетів, а саме економне використання коштів на попередження ВЛІ, замість витрат на лікування..

На базі німецької науково-дослідницької лабораторії др. Рьодгера була створена Служба організації інфекційного контролю. Основна місія служби - збереження здоров'я персоналу та пацієнтів закладів. Ефективна програма інфекційного контролю забезпечує значне скорочення витрат закладів і дозволяє зекономити кошти, необхідні для фінансування інших потреб установи.

Треба визнати, що налагодити систематичний та об'єктивний облік внутрішньолікарняних інфекцій - це завдання не з легких. Навіть у економічно розвинених державах становлення системи інфекційного контролю пройшло непрямий шлях до ствердження.

На сучасному етапі найефективнішим засобом здійснення контролю є бездоганне дотримання комплексу попереджувальних заходів, основними з яких є мікробіологічний моніторинг, раціональне використання протимікробних препаратів, сучасних засобів стерилізації, дезінфекції та професійної гігієни.

Система контролю дозволяє досягти цілей з прийнятним ризиком і досягненням удосконалення за рахунок:

Ліквідації застарілих або невиправдано дорогих методів, впровадження нових методів та оцінка їх ефективності;
Розробки письмових алгоритмів, що забезпечують зниження ризику, пов'язаного з доглядом за пацієнтами та інфікування медичного персоналу;
Складання розрахункових таблиць щодо використання дезінфікуючих розчинів;
Сучасна технологія ефективної дезінфекції та прибирання приміщень.
Контроль якості проведення роботи медичного персоналу.
Навчання персоналу з питань інфекційного контролю.

Спецiалiст з iнфекцiйного контролю Кожушко Юлiя.